12 квітня – Всесвітній День космонавтики.
Політ першої Людини у космос став подією, що сколихнула увесь світ. Сотні підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів, в яких працювали сотні тисяч чоловік, працювали, видобуваючи перемогу, для того, щоб Людина вперше побачила нашу Землю з космічної висоти.
Корольов і Гагарін
Мрія Сергія Корольова про політ людини у космос стала для нього дороговказом. Його талант як Головного конструктора КК “Восток”, важка щоденна праця, відповідальність перед суспільством стали запорукою здійснення історичної місії: людина з істоти земної перетворилася на істоту космічну – стала жителем Всесвіту!
Україна має пряме відношення до польоту Першої людини у космос. Більше 500 українських науковців і працівників ракетно-космічної галузі, 15 співробітників Академії наук України були відзначені високими урядовими нагородами за підготовку та здійснення польоту Першої людини у космос.
На Харківському заводі «Комунар» було створено систему управління РН «Восток», яка відмінно працювала під час польоту. За цю роботу директор заводу Куликов В.Н. одержав звання Героя Соціалістичної праці.
«Арсенал», м.Київ
Систему прицілювання для РН «Восток» розробляли і створювали на київському заводі «Арсенал».
НВО ім. М.В.Фрунзе (м.Суми) брало участь у виготовленні наземного стартового обладнання.
Центр дальнього космічного зв’язку у Євпаторії та Науково-вимірювальний пункт №10 («Сімферополь-28») біля селиша Шкільне забезпечували радіозв’язок з «Кедром». Саме такий позивний мав перший космонавт планети Земля Юрій Гагарін. Це був надсекретний об’єкт. Про його діяльність почали відкрито говорити тільки на початку 1990-х років, за часів незалежної України.
На стартовий майданчик першого космонавта та його дублера Германа Титова, який пізніше стане другим космонавтом, доставив спеціально облаштований автобус виробництва Львівського автозаводу.
Магнітофон “Звєзда”, на якому був записаний голос першого космонавта планети Юрій Гагарін, був розроблений в Україні, у Києві, в Науково-дослідному інституті електромеханічних приладів (НДІ ЕМП). Завдяки унікальній техніці, що створена колективом талановитих інженерів і конструкторів, світ почув славнозвісне гагарінське: “Поехали!”
Записувальний пристрій “Звезда” для запису Першого польоту людини у космос був розташований в кабіні КК «Восток» та входив до системи зв’язку «Заря». На фото під №8 — записувальний пристрій “Звезда” у кабіні космічного корабля “Восток”.
У липні 1960-го року Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів отримав замовлення: створити магнітофон, який зміг би «злітати» у космос. Цей пристрій був виготовлений колективом молодих конструкторів, вік яких не перевищував 27 років! Один із них – Микола Валеріанович Тумаркін (ліворуч, під час зустрічі в музеї, 2020р.) – активний учасник та свідок подій, від яких минуло більше ніж шістдесят років. Микола Валеріанович Тумаркін – єдиний співробітник інституту, якого було запрошено в Москву на післяполітний аналіз стану апарата та прослуховування запису розмов С.П.Корольова з Ю.О.Гагаріним.
Касета для запису польота Юрія Гагаріна була розрахована на 90 хвилин. А уже за 20 хвилин до старту почався радіозв’язок космонавта з Сергієм Корольовим. Політ тривав 108 хвилин, тому повністю записаний не був. Ще до старту Корольов попередив космонавта: «Тобі буде тяжко розмовляти при перевантаженнях. Ти мовчи, ми будемо тобі наговорювати. Через хвилину – старт». На записі можна почути як вмикається продувка двигуна. Саме тоді Гагарін промовив своє знамените: «Поехали!» Після виведення корабля на орбіту, Гагарін із захопленням вигукнув: «Вижу Землю! Голубая, голубой ореол, очень красивая Земля!» Після цих слів ресурс магнітного носія закінчився.
Спуск першого космонавта – найбільш небезпечна частина польоту – виявився не записаним. Його було записано з доповіді самого Гагаріна після приземлення. Керували розробкою апарату «Звєзда» Головний конструктор О.І. Бабич та його заступники В.П.Кукла та В.І.Сморчков.
Магнітофон «Звезда» входив до складу системи радіо-телеметричного зв’язку «Заря», яку було розроблено для польотів перших космічних кораблів «Восток».
Оскільки магнітна стрічка була ненадійною, розробники магнітофону “Звезда” від неї відмовились. Запис польоту записували на сталевий дріт, який виробляв Бєлорецький завод на Уралі. Товщина дроту складала 0,05 мм та була тоншою за людське волосся. Касета була розрахована на 90 хвилин безперервного запису.
М.В.Тумаркін: “12 квітня 1961 року по радіо ми почули про політ першої людини у космос! Це був і наш тріумф! Я ще дуже добре пам’ятаю усі записи, і розмови буквально дослівно! Тоді ми відчували свою потрібність. Та і як цікаво було! Тільки за гроші так не працюють! Я щасливий, що нам вдалося зробити свій внесок у перший політ людини у космос, у справу освоєння космосу в цілому!”
Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів був лише підрядною організацією Московського науково-дослідного інституту радіозв’язку. Тому розробники магнітофонів для системи космічного радіозв’язку «Заря» отримали тільки славнозвісне: «Большое спасибо, товарищи!» М.В.Тумаркін (на фото у центрі) отримав свою першу велику нагороду, орден «Знак Пошани», тільки у 1975 році, за результати спільного радянсько-американського польоту. Урядовець, який вручав нагороду, зауважив: «Это тебе за «Звезду»!
На фото — Микола Валеріанович Тумаркін (праворуч — директор Національного музею космонавтики імені С.П.Корольова Ірина Дячук, ліворуч — партнери музею — Олександр Провозін та Юрій Шевела).
Однак ця історія мала зворушливе продовження. Захоплює і вражає вчинок Михайла Валеріановича: свій орден він віддав другу та колезі по розробці космічних магнітофонів, зокрема «Лилипута – Р» – Юрію Рогову, який помирав від тяжкого захворювання. Окрім наданої матеріальної допомоги, він хотів і морально підтримати товариша, і сказав: «Вручаю тобі цей орден. Ти його заслужив не менше, ніж я!»
Ось
із таких краплин збиралась і творилась космічна перемога!
Слава
українцям — розробникам космічної техніки! Героям Слава!
