Якщо ви завітаєте до експозиції “Космос” Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова, то побачите, що у центрі зали високо під стелею, як велетенський птах, розкинув сонячні батареї—крила космічний корабель “Союз”. Розмістити корабель у центрі планували від початку створення експозиції, але відразу вдало реалізувати цю ідею не вдалося. Згодом вирішили розвернути «Союз» таким чином, щоб він був повернутий стикувальним вузлом до відвідувачів, які заходять до зали. Але розвернути кількатонний експонат, встановлений на опорах високо під стелею, непросто. Взятися за цю справу погодився давній друг музею, соратник С.П. Корольова Арвід Володимирович Палло. Він приїхав до музею зі своїм помічником та привіз у невеликій валізі необхідне обладнання. Менш ніж годину “чаклував” він над «Союзом», встановивши його у потрібне положення. Для оточуюючих все відбулося досить швидко та майже непомітно.
Саме сьогодні згадуємо про цей цікавий епізод з історії нашого музею, оскільки 3 лютого 2022 року виповнюється 110 років від дня народження Арвіда Володимировича.
Після служби в армії А.В. Палло почав працювати у Реактивному науково-дослідному інституті (РНДІ) під керівництвом С.П. Корольова. Майбутній Головний конструктор сказав йому тоді: «Якщо зі мною, то на все життя!». Палло погодився і свого слова дотримав – усе його життя було пов’язане зі створенням ракетно-космічної техніки.
Працюючи в РНДІ, А.В. Палло брав участь у створенні та випробуванні крилатої ракети військового призначення КР-212 та ракетоплана РП-318-1 конструкції С.П. Корольова. Роботу над ракетопланом не припинив навіть після арешту Корольова у 1938 році. У звіті про випробування Палло не злякався назвати автором планера репресованого Корольова, за що Сергій Павлович був глибоко вдячний йому все життя.
У фондах Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова зберігаються безцінні рукописи – спогади А.В. Палло про С.П. Корольова та їхню спільну роботу над ракетопланом, фотографії тих часів, які Арвід Володимирович передав музею в 1988 році під час одного з візитів до Житомира. Цінність спогадів полягає у тому, що написані вони А.В. Палло власноруч, а фотографії є оригінальними і підписаними особисто Арвідом Володимировичем.
У травні 1958 року А.В. Палло за запитом С.П. Корольова був переведений з АН СРСР до ОКБ-1 (нині – РКК «Енергія» ім. С.П. Корольова). Відтоді і до виходу на пенсію він працював у підмосковному Калінінграді (нині м. Корольов), брав участь у роботі пошуково-евакуаційного загону, зустрічав після космічних польотів Юрія Гагаріна та Германа Титова.
Діяльність А.В. Палло у пошукових експедиціях відтворена у художньому фільмі «Корабель прибульців», де герой начальника рятувальної експедиції має не вигадане ім’я – Арвід Палло. Зіграв його відомий естонський актор та режисер Райво Трасс.
Арвід Володимирович працював над створенням довготривалих орбітальних станцій «Салют-4» та «Салют-6», автоматичних міжпланетних станцій «Луна-1», «Луна-2», «Марс-1» та «Венера-1», був провідним конструктором АМС «Луна-9», яка вперше здійснила м’яку посадку на поверхні Місяця.
Арвід Володимирович багато разів приїздив на батьківщину С.П. Корольова у Житомир і залишив по собі добру пам’ять. За спогадами музейних працівників, А.В. Палло був спокійною, врівноваженою та небагатослівною людиною, вражав високим інтелектом та вишуканою інтелігентністю.
До кінця життя А.В. Палло був відданим Головному конструктору та щиро шанував пам’ять про нього, тому надавав великого значення розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова, де за його безпосередньої участі наприкінці 80-х років створювалася експозиція «Космос». Саме завдяки А.В. Палло у музеї одержали «постійну прописку» надзвичайно цінні та цікаві експонати. Одним з яких є технологічна копія КК “Союз” — “космічний птах”, який привітно зустрічає усіх відвідувачів нашого музею!
