У фондах музею зберігаються польотні черевики Віталія Михайловича Жолобова – українського космонавта та політика, полковника-інженера запасу, академіка, Дійсного члена транспортної академії України.
У 60-х -80-х роках у польотах на космічних літальних апаратх використовувались полегшені польотні черевики. Вони вперше були випробувані на космічному кораблі «Восход» у 1964 році. Вдосконалені черевики були виготовлені у 1975р. для екіпажу станції «Салют-4». Призначені були для носіння всередині станції. Оскільки космонавт знаходиться в стані невагомості, його взуття зношується мало. Таке взуття повинно було бути легким, м’яким, легко зніматися та вдягатися, добре вбирати вологу. Черевики використовувалися для закріплення космонавта у стані невагомості (петельна частина ворсової застібки) . На підлозі космічної станції, у тому місці, де потрібна була фіксація космонавта розташовувалася частина з гачками ворсової застібки. Польотні черевики виготовлялись індивідуально для кожного космонавта з натуральної шкіри. при цьому вага пари взуття не повинна була перевищувати 500 г. Такі черевики є несерійною продукцією та вироблялися обмеженою кількістю пар на рік лише єдиним закладом у світі- Центральним науково-дослідним інститутом шкіряно-взуттєвої промисловості.
З 6 липня по 24 серпня 1976 року Віталій Жолобов здійснив політ у космос разом з Борисом Волиновим на космічному кораблі «Союз-21» до орбітальної станції «Салют-5» як бортінженер. Політ, запланований на 60 діб, тривав 49.
Причиною його завершення став неприємний запах, який космонавти відчули на борту. Він нагадував запах токсичного ракетного пального, про що Віталій Жолобов повідомив до Центру управління польотом. Керівництво вважало за потрібне перервати політ, щоб не наражати на небезпеку екіпаж, тим більше що на той момент серйозна програма науково-технічних і медико-біологічних досліджень була успішно завершена.