Зірка, що не згасає…

Це може здаватись патетикою. Але все ж таки існують люди, подібні до зірок. Вони немов приходять на Землю для того, щоб освітити життя. Життя таких людей не завершується їх земним буттям. Світло, що випромінює прекрасна душа, не знає перешкод і відстаней. Такою особистістю, безсумнівно, була директор нашого музею – Ольга Андріївна Копил, яка безкінечно любила людей, життя, мистецтво. 2011 року завершилось її земне життя. Але ніколи не завершаться наші спогади і любов до неї.

          З 1975 року Ольга Андріївна працювала в музеї — спочатку в Обласному краєзнавчому, а потім — в Меморіальному будинку-музеї С.П.Корольова. З 1987 року і до 2012 вона була директором нашого музею. В 1997 році Ольга Андріївна закінчила аспірантуру Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, в 1998 захистила дисертацію з історії ракетобудування в Україні.   В цьому ж році їй було присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України.

          Талановитий керівник, науковець, Ольга Андріївна захоплювала і своєю жіночністю. 8 травня їй виповнилося б 70. Щорічно у музеї проходять літературно-музичні вечори, присвячені її пам’яті. У цей день в музей приходять люди, яким доля подарувала знайомство, спілкування і дружбу з Ольгою Андріївною.

          Можливість знову  згадати про її світлі справи і прекрасну душу  дарує присутнім режисер та ведуча програми, талановитий музикант і педагог,  Елеонора Борисівна Дишнієва-Набедрик.

          І сьогодні, незважаючи на обставини, ми не просто пам’ятаємо нашу Ольгу Андріївну. Вона з нами, в наших серцях.                                       

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *