Експерименти нашої маленької лабораторії

Експеримент №1 Пророщування насіння та вирощування рослин на субстратах природного походження: мох сфагнум, кора дерев, камінь, черепашки, заварка чаю і кави, опале листя, шишки та листя хвойних дерев. Всі ці зразки накопичують зайву вологу, що сприяє загниванню насіння (квасоля, гарбуз, руккола, шпинат). Надмірна твердість, щільність недостатня аерація (каміння та черепашки) — не сприяє проростанню насіння та подальшому росту рослини. Виключення можуть скласти рослини сукуленти. Але якщо ці експериментальні субстрати додати у звичайний грунт, то деякі з них посилять його родючість. Вологолюбним папороті і традесканції підійдуть додавання кори дерев, моху; збагачений мікроелементами хвойних дерев грунт підходить кімнатним рослинам сенполіям. Підживлювання рослин за допомогою заварки чаю чи кави стимулювало ріст надземних зелених частин рослини. Проте, пакетики із чаєм, як середовище для пророщування насіння — не підходять. Насіння (квасолі, кукурудзи, гарбуза), під час проростання та корені молодої розсади, загнивають або покриваються пліснявою. Наша домашня лабораторія також взяла до уваги ідеї вівідувачів музею — дослідити вплив доступних “добрив” природного походження – шкірки від банану та шкарлупи від яєць . В основі яєчної шкарлупи є карбонат кальцію (92-95%) і важливі для розвитку рослин мікроелементи: калій, кремній, магній, фосфор та ін. У шкірці банана вміст макро- і мікроелементів знаходиться на досить високому рівні, щоб використовувати шкірку, в якості натурального замінника фабричних калійно-фосфорних підживлень для кімнатних і садових квітів, городніх рослин та вирощування розсади.
Підживлювали кімнатні рослини – герань та кислицю і отримали добрий результат у вигляді приросту зеленої маси та квітування рослин. Але найкращі результати дали рослини вирощені на ґ рунті збагаченому опалим листям.
Не спалюйте листя! На це є кілька причин: опале листя є середовищем життя, воно захищає ґрунт від промерзання, а розкладаючись, утворює гумус, який збагачує ґрунт мінеральними і органічними речовинами. До речі, уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-friendly паперу з опалого листя. Цю технологію запропонував український школяр, а нині студент КНУ ім. Т. Шевченка Валентин Фречка. Хлопець-переможець на “Олімпіаді геніїв” 2018 р., яка відбулася у США, та завдяки своєму винаходу переміг на Міжнародній олімпіаді з екології у Кенії. У 2019 технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні, підтвердивши ефективність використання листя як замінника деревини.

Під час експерименту №2 використали штучні субстрати: скло, капронову нитку, синтетичну тканину (медична пов’язка) пенопласт, поролон (губка). Всі субстрати, за винятком скла, добре утримували вологу і тепло, що сприяло проростанню насіння (руколи та шпинату на тканині медичної повязки; кукурудзи на пористій поролоновій губці) і росту вологолюбних рослин- традесканції та папороті – адіантум. Скло гарно і “космічно” виглядало у стаканчику, але жодна насінина не проросла. Ще проводили спостереження за зміною кольору(руйнування синього пігменту) квітів фіалки лісової, внаслідок окислення металевого “сміття” у грунті.
Ідею для біологічного експерименту із даними штучними матеріалами як субстратами, запропонувала нашій маленькій “космолабораторії” гостя музею (у 2018-2019 рр) Адамчук Н.І.- співробітник інституту мікробіології і вірусології імені Д.К.Заболотного НАН України, у 1996 році входила до складу групи космонавтів України для проходження підготовки до польотів на кораблях системи Спейс Шаттл. Нагороджена премією президента України для молодих вчених за роботу “Гравічутливість рослин на клітинному і молекулярному рівнях»

Під час сперименту №3 досліджували вплив на рослини (перець, часник, вероніка, квасоля) різних чинників: холодного повітрям (в одному напрямку), та забрудненої різними речовинами води. Додавали у воду для поливу соду, оцет та білизну. Це помітно вплинуло на зовнішній вигляд рослин — стебла витягнуті, пожовклі, висушені, коренева система порушена. Внаслідок чого рослини загинули.
Висновок: Живі організми, у нашому випадку рослини, не здатні жити на планетах із забрудненим середовищем.
Підготувала науковий співробітник Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Тетяна Гаврилова

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *