12 квітня – найважливіше космічне свято – День космонавтики. Але в цей день слід пригадати ще одну видатну подію, яка стала початком багаторічної історії американської програми «Спейс Шаттл» (Space Shuttle) – старт космічного корабля «Колумбія».
«Колумбія» була першим багаторазовим транспортним космічним кораблем NASA системи «Спейс Шаттл». Будівництво корабля розпочалося у 1975 році, і 25 березня 1979 року «Колумбію» було передано в експлуатацію NASA. Шаттл назвали на честь вітрильника, на якому капітан Роберт Грей у травні 1792 року досліджував води Британської Колумбії в Новому Світі.
Перший пілотований політ «Колумбії» (місія STS-1) відбувся 12 квітня 1981 року – в день 20-річчя польоту в космос Юрія Гагаріна. Командиром екіпажу призначили ветерана американської астронавтики Джона Янга, пілотом – Роберта Кріппо. Цей політ і понині залишається унікальним: вперше було здійснено випробувальний запуск космічного багаторазового корабля з екіпажем на борту. Взагалі слово «вперше» щодо цього космічного корабля можна застосовувати багато разів. Саме на «Колумбії» вперше до складу екіпажу увійшло шість астронавтів, серед яких був Ульф Мербольд (ФРН) – перший іноземець на американському космічному кораблі (місія STS-9). Вперше командиром екіпажу космічного корабля «Колумбія» стала жінка – Айлін Коллінз (місія STS-93).
Особливим і найважливішим для України був 24 політ шаттлу у 1997 році (місія STS-87). Саме в ньому брав участь перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Про підготовку і сам політ, про корабель, членів екіпажу, виконану роботу, про свої враження і відчуття Леонід Каденюк детально і дуже цікаво розповів у своїй книзі «Місія-космос». Слід зазначити, що під час польоту наш космонавт виконував спільний українсько-американський експеримент з трьома видами рослин – ріпак, соя та мох. Основна мета проведених досліджень – вивчення впливу невагомості на процес запліднення та ріст і розвиток рослин.
Експерименти на борту космічного корабля «Колумбія» були розроблені і підготовлені Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Керівником експерименту з української сторони була професор Є.Л. Кордюм. Саме вона передала Музею космонавтики ім. С.П. Корольова цінні книги, робочі матеріали та унікальні фотографії, зроблені під час проведення експерименту, а Леонід Каденюк подарував свою книгу «Місія-космос». Усі ці матеріали увійшли до основного фонду музею, а найцікавіше представлене в експозиційному комплексі, присвяченому польоту нашого космонавта: фото членів екіпажу космічного корабля «Колумбія» з автографами та фотографія С.П. Корольова, яка була з Леонідом Каденюком у тому пам’ятному польоті. На звороті фотографії – автографи усіх членів екіпажу.
Разом з Леонідом Каденюком в космос літала Калпана Чавла – перша жінка-астронавт індійського походження. Ось як про неї написав у своїй книзі наш космонавт: «Калпану Чавлу ми називали Кейсі відповідно до перших літер її імені та прізвища англійською мовою… Зарахування до складу екіпажу жінки створювало в ньому особливий психологічний клімат. Така ситуація нас, чоловіків-астронавтів, робила більш вимогливими до себе та більш дисциплінованими… На жаль, Кейсі загине під час повернення з космосу 1 лютого 2003 року внаслідок катастрофи нашої ж «Колумбії»… Але зараз разом з нами вона летить у свій перший космічний політ».
Що ж призвело до загибелі шаттлу «Колумбія» у 2003 році?
Вранці 1 лютого після шістнадцятидобового польоту шаттл повертався на Землю. NASA втратила зв’язок із кораблем приблизно о 9 годині ранку за північноамериканським східним часом (о 14.00 за Грінвічем), за кілька хвилин до передбачуваної посадки «Колумбії» в Космічному центрі ім. Кеннеді у Флориді. Очевидці трагедії зняли на відео палаючі уламки шаттлу, що летіли на висоті близько 63 км зі швидкістю 5,6 км/с.
Протягом кількох місяців після трагедії вчені NASA досліджували можливі причини катастрофи. Вони дійшли висновку, що до неї призвело руйнування зовнішнього теплозахисного шару на лівому крилі «човника», викликане падінням на нього шматка теплоізоляції кисневого баку під час старту корабля. Гарячі гази проникли всередину, що призвело до перегріву пневматики колеса та його вибуху із подальшим руйнуванням конструкції крила і загибелі шаттла. Усі сім членів екіпажу загинули. Знайдені уламки корабля зберігаються в Космічному центрі ім. Кеннеді.
Сьогодні програма «Спейс Шаттл» вже належить історії. Всього було побудовано п’ять космічних кораблів і один прототип. Шаттли здійснили 135 польотів у космос, під час яких на орбіту було доставлено 355 астронавтів і космонавтів та 1,6 тис. тонн корисних вантажів. Через відсутність на космічному кораблі «Колумбія» стикувального модуля, він не міг стикуватися ні з орбітальною станцією «Мир», ні з МКС. Тому усі 28 польотів «Колумбії» були автономними. Останнім із шаттлів здійснив космічну подорож «Атлантіс» у липні 2011 року. Нині три кораблі – «Атлантіс», «Діскавері» та «Індевор» встали на вічну стоянку в космічних музеях США. Шаттли «Челленджер» та «Колумбія» загинули – один на старті, другий – під час приземлення.
На жаль, освоєння космічного простору не обходиться без трагедій, але навіть така сумна дата, як 10-річчя від дня загибелі космічного корабля «Колумбія», – привід ще раз пригадати імена героїчних підкорювачів космосу, їх вклад у розвиток світової космонавтики і те, що саме на «Колумбії» здійснив свою незабутню космічну подорож громадянин України Леонід Каденюк.
