Нещодавно виповнилося 60 років з часу космічного польоту першого українця – Павла Романовича Поповича (1930-2009). У серпні 1962 року Андріян Ніколаєв та Павло Попович на космічних кораблях «Восток-3» та «Восток-4» здійснили перший у історії груповий політ.
Павло Попович походив з українського містечка Узина на Київщині. Свій рідний край він уславив у польоті – і став першою людиною, яка заспівала на космічній орбіті. Це була пісня «Дивлюсь я на небо…» авторства українського поета-романтика ХІХ століття Михайла Петренка.
З нагоди 60-річчя першого космічного польоту українця у Національному музеї космонавтики ім. С. П. Корольова відбувся ряд заходів. Співробітники музею підготували тематичну виставку, присвячену Павлу Поповичу: оригінали книг реєстрації рекордів польоту, особисті речі космонавта, його рідкісні фотографії, автографи, а також написані ним книги.
Головний зберігач фондів Наталія Щербакова розповіла про експонати виставки та їх історію.
Молодший науковий співробітник Сергій Бовкун представив увазі гостей заходу створений ним міні-фільм «Павло Попович: син Дніпра у космічній височіні», в якому на основі архівних кінокадрів та фотографій розповідається про зв’язок Павла Поповича з Україною, а також про два його приїзди до Житомира (у 1991 та 2007 роках).
Свою приналежність до українського народу, любов і пошану до рідної землі Павло Романович Попович ніколи не приховував — і завжди підкреслював. Космонавт часто приїздив на Батьківщину, переживав за її долю, був почесним гостем різних українських національних конгресів і форумів, очолював товариство українців «Славутич». А до вітчизняної історії увійшов як перший українець, який з проникливою і щемливою піснею підкорив космічні далі.
