В передмісті Парижу Ле Бурже розташований музей історії авіації та космонавтики. Саме там зберігається модель кулі «Монгольф’єр», яка отримала назву за прізвищем двох братів Монгольф’є : Жозефа Мішеля та Жака Етьєна.
З дитинства вони були закохані в небо: спостерігали за хмарами, що пливли в небі та мріяли… Один з братів був власником паперової фабрики, тому з’явилась ідея створити штучну хмару, укласти її в оболонку з паперу, за допомогою водяного пару піднятися в небо і плавати у повітрі. Однак, під час проведення експериментів виявилося, що водяний пар швидко конденсувався, папір намокав та розривався. Брати прийшли до висновку, що причиною підйому хмар є їх електризація і вирішили використати це явище при створенні повітряної кулі. Для цього вони почали спалювати мокру солому та вовну, додавали воду для отримання газу, подібного до складу хмар.
21 листопада 1783 року у Парижі вперше в історії в повітря на «Монгольф’єрі» піднялись Пілатр де Розьє (французький фізик, хімік та піонер авіації, 1754-1785рр., загинув у авіакатастрофі під час спроби перелетіти Ла Манш на повітряній кулі: куля загорілась і він з механіком П’єром Роменом стали першими людьми, що загинули у авіакатастрофі 15.06.1785р.) та маркіз д’Арланд. Куля мала висоту 24 метри та діаметр 15,5 м. Вона піднялась на висоту 1 км, перелетіла річку Сену і подолала відстань 9 км за 25 хв. Брати Монгольф’єр та величезний натовп людей – свідків цієї події – святкували перемогу! Це був перший вільний політ кулі з двома пасажирами над Землею. Однак «Монгольф’єр» вперше піднявся в небо ще 19 вересня 1783 року у Версалі, під Парижем, у присутності короля Людовика ХVІ. Повітряний шар злетів у повітря разом з вівцею, куркою та качкою і пролетів 4 км за 10 хв.
В фондах музею зберігається пам’ятна ілюстрована листівка, присвячена 200-річчю цієї визначної події.
У тому ж році другий винахідник Жак Олександр Сезар Шарль запустив аеростат, наповнений легким газом – воднем. 27 серпня 1783 року куля пролетіла над Марсовим полем у присутності 300 тис. глядачів, а 1 грудня Шарль з колегою піднялись на аеростаті в повітря. Жак Шарль був фізиком. Він вважав, що у кулі гаряче повітря швидко охолоджується і вона втрачає свою підйомну силу, тому він запропонував зробити кулю із шовкової тканини, змоченої у розчині каучуку та скипидару, наповнити її воднем – газом, легшим за повітря. Оболонку кулі зробили брати Робер.
На листівці можемо прочитати історичну довідку про те, як відбувалась ця визначна подія.
Таких людей, які мріяли про польоти над землею, ставало все більше і більше. Виникла ідея об’єднатись. Перший аероклуб на території Європи був створений 20 жовтня 1898 року. Він розташований у самому серці Парижу, за два кроки від Єлисейських полів.
З 1901 року аероклуб Франції організовував змагання пілотів дирижаблів, а у 1906 році відбулось перше авіаційне змагання і був заснований Кубок Гордона Беннетта (США). Перший політ, задокументований Французьким Аероклубом, відбувся 23 жовтня 1906 року. Його здійснив Сантос-Дюмон (1873-1932), піонер авіації, народився та помер у Бразилії. Але більшу частину життя провів у Франції. У цей день,23 жовтня, він піднявся у повітря на бі-плані власної конструкції «Сантос-Дюмон 14-bis» та пролетів відстань 60 метрів на висоті 2-3 метри від землі. 12 листопада 1906 року Сантос-Дюмон встановив перший світовий рекорд у авіації та пролетів 220 метрів менше ніж за 22 секунди.
З 1909 року Французький Аероклуб почав видавати пілотські ліцензії та нагороджувати Великою медаллю Аероклубу Франції особистостей, які внесли винятковий вклад у розвиток авіації. У 1909 році таку нагороду та ліцензію пілота за №1 отримав Луї Блеріо. В даний час клуб відкритий для відвідувачів. В його залах проходять конференції, бізнес-ланчі, семінари, зустрічі, коктейлі тощо.
