35 років тому 26 квітня 1986 року сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа: під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталося два вибухи, внаслідок чого 11 тон ядерного палива було викинуто в атмосферу. Хмара радіоактивного пилу накрила значну територію України, Білорусі та Росії, а згодом потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, зачепивши також Німеччину, Нідерланди і Бельгію.
За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу. Загалом радіоактивними речовинами було забруднено 3/4 території Європи. Опромінення зазнали 8,5 мільйони людей. Чорнобильська аварія в десятки разів збільшила кількість онкологічних захворювань і хвороб, пов`язаних зі зниженням захисної здатності людського організму. На сьогоднішній день відсутні єдині дані щодо загальної кількості людей, які загинули під час ліквідації аварії чи згодом померли внаслідок опромінення та хвороб. За різними даними кількість померлих становить від 246 тисяч до 900 тисяч осіб.
За кількістю постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС перше місце посідає Україна: 2293 українських міст та селищ із населенням близько 2,6 мільйона чоловік виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами. Сотні невеличких селищ, що опинилися в епіцентрі забруднення, зрівняли із землею. Із 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС, що найбільше постраждала від радіації та отримала назву Зона відчуження, лише протягом перших тижнів після аварії було евакуйовано 115 тисяч осіб.
Чорнобильська трагедія змінила життя цілого покоління, перетворила унікальні території Полісся в зону екологічного лиха. Радіонуклідного забруднення зазнали майже 9% сільськогосподарських угідь України.
Водночас, з роками відсутність людей та їх господарської діяльності стали надзвичайно сприятливими умовами для відновлення тваринного та рослинного світу в Чорнобильській зоні: збільшується популяція диких тварин, у тому числі тих, що занесені до Червоної книги, ліси поступово повертаються до первинного стану. Але, незважаючи на таку позитивну тенденцію, науковці відзначають появу мутацій у флорі та фауні Чорнобильської зони, спричинену радіоактивним забрудненням.
Зараз Чорнобильська зона є науковим полігоном для досліджень, де здійснюються регулярні спостереження за рівнем радіації та впливом радіонуклідів на різні компоненти природного середовища.
Для оцінки впливу радіоактивного забруднення на довкілля потрібні більш надійні засоби, ніж людське око. І тут на допомогу фахівцям приходять матеріали космічних зйомок, отримані за допомогою дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Сучасні матеріали космічних зйомок мають роздільну здатність на місцевості від десятків кілометрів до десятків сантиметрів.
Єдиною структурою в Україні, яка здійснює усі види діяльності у сфері ДЗЗ, включно з експлуатацією систем ДЗЗ, накопичуванням, обробкою та розповсюдженням даних є Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) Державного космічного агентства України та його філія — Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, що знаходиться поблизу містечка Дунаївці Хмельницької області. Це високотехнологічний, оснащений найновітнішими засобами об`єкт, космічні станції та комплекси якого забезпечують прийом інформації з національних та зарубіжних космічних апаратів.
Свого часу фахівці центру забезпечували повноцінну експлуатацію усіх вітчизняних супутників ДЗЗ, починаючи від супутника “Січ-1”, запущеного ще 1994 року. На кінець цього року, на відзначення 30-ї річниці незалежності України, запланований запуск нового українського супутника ДЗЗ “Січ-2-1”, який наразі розробляється фахівцями ДП КБ “Південне” ім. М.Янгеля (м. Дніпро).
НЦУВКЗ здійснює постійний екологічний моніторинг стану довкілля, спостереження за станом лісових масивів, метеоспостереження, а також регулярно проводить космічний моніторинг Чорнобильської зони, у тому числі й з метою виявлення місць згарищ та пожеж, від яких потерпають чорнобильські ліси у весняно-літній період. Так, минулого 2020 року через посушливу зиму відбулася наймасштабніша пожежа, яка тривала майже місяць і знищила понад 11,5 тисяч гектарів лісу, завдавши значної шкоди флорі та фауні. Крім того, небезпека пожеж у Чорнобильській зоні полягає ще й тому, що радіонукліди, які залишаються у ґрунті та накопичуються у рослинах, під час пожежі вивільняються й потрапляють у повітря.
Дані ДЗЗ також активно використовуються в аграрному секторі, лісовому господарстві, управлінні надрами та водними ресурсами, транспорті, телекомунікаціях та муніціпальному господарстві. Кілька років тому до космічного моніторингу долучився й Поліський національний університет, який став єдиним в Україні закладом вищої освіти, що має повний комплекс наземних станцій приймання інформації ДЗЗ та лабораторію ДЗЗ із сучасними комплексами обробки космічних знімків. Крім того, з 2020 року Поліський національний університет розпочав підготовку фахівців за новою освітньою програмою “Космічний моніторинг Землі”.
За 35 років після аварії на ЧАЕС, за оцінкою спеціалістів, радіоекологічна ситуація у Чорнобильській зоні значно покращилася у порівнянні з 1986 та 1991 роками. Радіаційний фон зменшився у сотні разів, площі радіоактивно забруднених територій значно скоротилися. Але майже 300 кв. км території у межах зони відчуження залишатимуться непридатними для проживання ще сотні років.
Не одне десятиліття відгукуватиметься Чорнобильська аварія й на здоров`ї нації. За словами медиків, зараз настав період віддалених наслідків для здоров`я людей — це онкологічні захворювання, особливо у дітей, серцево-судинні захворювання, церебровоскулярні ураження судин серця, мозку, інші неспецифічні захворювання, які можуть бути наслідками не лише дії радіації, а й усіх факторів Чорнобильської аварії.
Уроки Чорнобиля далися нам страшною ціною і його наслідки ще довго відчуватиме не лише Україна, а й увесь світ.
