Наталія Сергіївна Корольова в своїй книзі «С.П. Корольов:Батько» («Отец» рос. мовою) пише: «Мати мого батька Марія Миколаївна Москаленко…народилася 28 лютого 1888 р. У Метричній книзі Іоано-Богословської церкви м. Ніжина є запис: «Тысяча восемьсот восемьдесят восьмого года, февраля двадцать восьмого родилась, а марта пятого крестилась Мария. Родители ее: мещанин г. Нежина Николай Яковлев Москаленко и законная жена его Мария Матвеева, оба православного вероисповедания. Восприемники: козак Михаил Матвеев Фурса и козачка Евдокия Тимофеева Фурсиха» (запис російською мовою) [1]. Далі Наталія Сергіївна докладно розповідає про результати своїх досліджень в Державному архіві Черніговської області стосовно свого родоводу по материнській лінії, звернувши увагу на прізвище Фурса.
На одному з генеалогічних сайтів знаходимо його походження: «Фурси – рід козаків-українців, русинів Київщини і християн-степовиків Подніпров’я, можливо ординського походження. Серед представників – татари і реєстрові козаки Речі Посполитої, реєстрові козаки Російської імперії… [3]
Найбільш глибокі корені родини сягають на початок XVII ст. і ведуть до Симона Фурси (Фурсана) – підчашия парнавського. Підчаший, виночерпій – це придворна службова особа у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій та ін., (зазначає Академічний тлумачний словник української мови). Посада підчашого була відома з 1288 р. і вважалась дуже почесною. Її займали лише представники найзнатніших родів…З часом посада стала номінальною, титульною, тобто не пов’язаною з виконанням будь-яких обов’язків. Тобто Симон Фурса мав титул підчашия. «Парнавський» – означає місцевість. Знаходимо Парнавське воєводство у складі Речі Посполитої, а саме Інфлянтської землі, яка в 1598–1667 поділялася на 3 воєводства: Венденське, Дорпатське і Парнавське і вважалася спільним володінням Королівства Польського і ВКЛ й не входила до складу жодної з провінцій. Отже, Симон мешкав у Речі Посполитій у Парнавському воєводстві.
Повертаємося до дослідження Наталії Сергіївни. Син Симона, Архип Фурса-Карсницький в переселився у Гетьманщину в 1665 році. Згодом рід розширився і розгалужився на дві гілки: Фурси і Карсницькі. Спробуємо дослідити рід Фурса. Син Архипа Афанасій Фурса, був сотенним отаманом, а внук Симон (Симеон), що народився у 1725 р. – квартирмейстером козачого полку. Козаки Фурса служили в Ніжинському та Прилуцькому полках. Так, у Веркиївській сотні Ніжинського полку було 5 козаків з цим прізвищем. Найбільше інформації маємо про старшого сина Симеона Якова (народився в 1752 р.).Знаходимо, що Фурса Яків розпочав службу у 1767 році у Монастирищанській сотні Прилуцького полку. Був писарем (1772-1778) та отаманом сотні (1778-1782 р). Був військовим товаришем. Мав 17 підданих у Монастирищі та 11 підданих у Ічні [2]. Про Якова також відомо, що в 1785 році він подавав документи на визнання дворянства. В 1786 та 1793 роках дворянська комісія Новгород-Сіверського намісництва (Чернігівського намісництва?) вносила його до складу ІІ частини родовідної книги. В 1791 та 1805 роках він значився у списках дворян Ніжинського повіту [1]. Але дворянство не було підтверджено Герольдією і в подальшому нащадки Якова Фурси вважалися козаками.
У списках козацької старшини Монастирищанської сотні також фігурують хорунжі – ще один Яків Фурса (у 1737-1740 роках), який можливо був отаманом в 1760 році та Іван Фурса, який був хорунжим у 1767-1774 роках [2].
Одним з п’ятьох синів Симона Фурси був Прокіп (народився в 1761 році). Саме він має безпосереднє відношення до родини Корольових [1]. Він був дідом Матвія Івановича Фурси – прадіда Сергія Корольова.
Отже, інформації небагато. Але можна стверджувати, що предки видатного конструктора ракетно-космічних систем, академіка Сергія Павловича Корольова були козаками, представниками сотенної старшини. В майбутньому нас чекає подальше цікаве дослідження його родоводу у Речі Посполитій.
Джерела:
- Наталия Королева. С.П. Королев : Отец : К 100-летию со дня рождения: в 3 к н . / Н . С . К о р о л е в а ; Совет Р А Н по космосу. – 2007. -361 с.
- Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія.: «Стилос»,2010. -с.729
- https://uk.rodovid.org/wk?title=Рід:Фурси&limit=100&offset=0
