No Comments

Космічна біологія України.
Експерименти Леоніда Каденюка.
Цікаві факти

  1. Дослідження в галузі космічної та гравітаційної біології є частиною Національної космічної програми України і виконуються в інститутах Національної Академії Наук та Академії медичних наук.
  2. Українським вченим належить першість у відкритті чутливості рослин та живих організмів до космічних умов.
  3. Бактерії, водорості, мохи, віруси – перші “учасники”біологічних дослідів під час космічних польотів за національною та міжнародними програмами ” Цитос”, “Хлорелла”, “Азола” Біоексперименти здійснювалися на біоспутниках “Космос”, “Біон”, космічних кораблях “Союз” та орбітальних станціях “Саоют” і “Мир”.
  4. До 1997 року досліджено та вивчено вплив космічних факторів на прикладі таких біологічних об’єктів як рослини, пшениці, гороху, резушки, насіння льону і кукурудзи, клітини моркви та картоплі. Зоологами вивчені процеси регенерації та обміну кальцію в кістках мавп та шкіри тритонів.
  5. У космосі навіть були тропічні орхідеї. Вчених зацікавив ріст і розвиток повітроносних коренів під впливом мікрогравітації. Але першою в світі рослиною, що зацвіла у космічному польоті, у 1981р був арабідопсис.
  6. В підготовці експериментів космічного польоту місії STS – 87 брали участь 7 американських вчених із 5 університетів і 14 українських вчених із 6 інститутів НАН України. Українькими вченими було запропоновано список із 15 біологічних експериментів. 9 було визнано найцікавішими і відібрані для експериментів на орбіті.
  7. Космонавт- дослідник Леонід Каденюк прагнув бути не просто механічним виконавцем задач. Тому його підготовка до польоту в 1997 році, була досить серьйозною і включала не лише тренувальні роботи на борту шатла “Колумбія”, а і біологічні лекторії та наукові досліди в інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН та Космічному центрі ім. Кенеді.
  8. Леонід Каденюк вивчав вплив мікрогравітації на запилення та запліднення, ріст, розвиток та фотосинтез таких рослин як ріпак та соя. А також – ріст та просторове розташування протонеми моху Цератодон. Доречі, ріпак – найпоширеніша у світі модель рослини, на прикладі якої вивчають будову і функції рослин, навіть у школах.
  9. Під час біологічних експериментів в космічному польоті космонавт- дослідник Леонід Каденюк запилював рослини, спеціальним біо – стіком із черевцем бджоли, що нагадувало цей процес в живій природі. Доглядав за рослинами, поливав, маркував їх, збирав, фіксував та заморожував в рідкому азоті рослинний біоматеріал, стежив за умовами у ростових камерах, вмів самостійно усунути несправності.
  10. Паралельно із дослідами у космосі, Леонід Каденюк взяв участь в освітньому проекті ” Вчителі та учні досліджують рослини в космосі” 20.000 учнів і вчителіа України і США мали унікальну можливість брати участь у реальному космічному науковому експерименті – досліджували в земних умовах ті самі явища – пророщування насіння, ріст, розвиток, фотосинтез, запилення, запліднення, тощо. Кращим учасникам експерименту була надана можливість задати питання Леоніду Каденюку під час прямого телемосту Київ – Хьюстон – борт космічного корабля “Колумбія”.
  11. Леонід Каденюк вважав, що використання “швидких” рослин (рослин із коротким життєвим циклом, тобто, які швидко ростуть і розвиваються), в дослідах на орбіті та наземних лабораторіях буде зацікавлювати учнів та стимулювати молодь до пізнання, навчання та роботи в науці та інженерії.
  12. Вивчення живих об,єктів під час експериментів на орбіті дасть змогу вченим розробити технології космічного рослинництва та контрольованих еко- систем, дослідити фактори, що впливають на тривалість життя та сповільнити старіння, одержати препарати біологічно – активних речовин, вивчити дію бактерій, вірусів та патогенного середовища, удосконалити експериментальне обладнання та експресс – методи оцінки стану організмів в космічному прльоті та моніторинг біосфери

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *