День відкриття космічної ери. Ці слова стали такими звичними і буденними, що ми перестали замислюватись над значенням і величчю події, яка відбулась в цей день 65 років тому.
У порівнянні із великими сучасними космічними апаратами, Перший штучний супутник Землі може здаватись лише маленькою сріблястою кулькою. Ця маленька срібляста кулька, створена людським генієм, 4 жовтня 1957 року подолала земне тяжіння і стала початком нового, неймовірно цікавого і важливого етапу розвитку людства.
Космос увійшов у наше життя настільки повно і глибоко, що зараз важко уявити галузь людської діяльності, в якій би не використовувались здобутки космічних досліджень. Ми користуємось ними в повсякденному житті, навіть не усвідомлюючи складність і неймовірність тієї роботи і людських зусиль, які стоять за звичними для нас речами.
Можливо, іноді варто зупинитись на мить в стрімкому ритмі сучасного життя і спробувати зрозуміти, як із казки, легенди і мрії народжується нова Ера в історії людства.
Варто тільки поглянути вгору в експозиції «Космос» Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова, і побачити високо під стелею Перший штучний супутник Землі. А поряд — фото-репродукції світового образотворчого мистецтва: фрагмент Гентського вівтаря, створеного Яном Вам Ейком, із зображенням Адама і Єви і картини лотаринзького живописця Жоржа де Латура «Різдво».
Перші люди на нашій Землі, початок людства, і народження Ісуса, нашого Спасителя. Невипадково в експозиції поєднані ці класичні сюжети і Перший супутник як символ першого прориву Людини у Космос. Це події і поштовхи, які починали великі етапи духовної історії людства: шматок глини, в який Творець вдихнув душу і життя; народження Дитини, покликаної стати спасінням для цілого людства і срібляста куля в безмежному Всесвіті…
