Як Житомир позбувався кам’яних ідолів під час революційних подій. Про це наша наукова співробітниця Олена Галагуза говорила із школярами ліцею №28 імені Гетьмана І. Виговського у День Гідності та Свободи. Потім така ж зустріч відбулася ввечері із майбутніми захисниками на одній із локацій в регіоні.
Тему обрали не випадково, адже молодь уже й не пригадує, що на місці великого прапора України в центрі Житомира стояв пам’ятник кату українського народу лєніну. Олена розповіла подробиці цієї події, хто реально був причетний до лєнінопада 2014го в обласному центрі, зокрема, Ігор Гундич. Місто позбулося не просто величезної брили історичного сміття, а очистилося від символів радянської та російської пропаганди, яку увіковічнили й в інших образах. «Коли говорять, що дехто не вбивав українців, тому не можна було зносити ці пам’ятники, не розуміє, що це також елемент пропаганди і прив’язування нас до «вєлікай» культури, яка насправді мала на меті нищення українства. Візьмімо до прикладу премію імені одного поета, яку присуджують в росії і якою відзначали українських політиків, що плекали русифікацію. Ці люди втекли з України. І ви маєте розуміти, що символи таких поетів мають піти в небуття також», – зауважила Олена Галагуза.Спілкування з молоддю було жвавим, а з майбутніми захисниками вдалися у дискусії про «імперську» хворобу росіян, як її лікувати, якщо це можливо, чому споживання російськомовного контенту може бути прихованою зброєю з боку окупантів. Тому, закликала Олена, необхідно вчити іноземні мови, щоб інакше сприймати інформацію різного штибу і не піддаватися ІПСО, які постійно влаштовує країна-агресор росія.
