12 січня 2021 року виповнюється 114 років від дня народження Сергія Корольова — Головного конструктора перших ракетно-космічних систем, з ім`ям якого пов`язані, без перебільшення, епохальні події людської цивілізації: запуск першого штучного супутника Землі, перші дослідження Місяця, Венери та Марсу, і, зрештою, політ у космос першого космонавта планети — Юрія Гагаріна.
Життя легендарного конструктора розпочалося в Житомирі, у невеличкому будинку по вулиці Дмитрівський, 5, де з 1970 року діє експозиція “Меморіального будинку-музею академіка С.П. Корольова”.
До Житомира родина Корольових — Павло Якович та Марія Миколаївна – приїхала влітку 1906 року. Павло Якович Корольов — батько майбутнього конструктора — народився і виріс у Могильові. Закінчив Могильовську духовну семінарію, а згодом Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька. Саме у Ніжині він й познайомився з майбутньою дружиною Марією — дочкою ніжинських купців Москаленків. На час одруження Марії ледь виповнилося 17 років, вона щойно закінчила гімназію.
У Житомирі Павло Якович Корольов отримав місце вчителя російської мови та словесності у першій житомирській чоловічій гімназії. Неподалік від гімназії, що розміщувалася у центральній будівлі нинішнього Житомирського державного університета імені І.Франка, молоде подружжя Корольових винайняло квартиру з 4-х кімнат. І саме тут зимової ночі з 12-го на 13-е січня 1907 року (за новим стилем) і народився маленький Сергійко. З`явитися на світ Сергійку допомогла бабуся Марія Матвіївна Москаленко, яка для цього приїхала з Ніжина.
А вже 14 січня Сергійка охрестили у домовій церкві Святої Софії при земському притулку для підкинутих дітей, де священиком був Анатолій Середович — приятель Павла Яковича. Він викладав Закон Божий у гімназії, де працював Корольов. Хрещеними батьками Сергійка стали викладач другої житомирської чоловічої гімназії Сергій Базилевич та дружина викладача тієї ж гімназії Софія Титова (подружжя Титових були сусідами Корольових).
На жаль, Житомир не приніс щастя молодій родині. За спогадами Марії Миколаївни, її життя у Житомирі було досить сумним та одиноким. За її словами, Павло Якович мав складний характер. Через ревнощі він не дозволяв дружині заводити друзів і навіть листуватися з братами.
Єдиною розрадою для молодої жінки був маленький син. У Житомирі Сергійко зробив свій перший самостійний крок та вимовив перше слово. А вже влітку 1908 року Корольови назавжди залишають Житомир.
Більше у Житомирі Сергію Корольову бути не довелося. І, звісно, спогадів про цей період життя у нього не лишилося. Але, на щастя, зберігся будинок, де він народився. Саме це й дозволило згодом створити у Житомирі музей, яким пишаються житомиряни і який давно став візитівкою міста.
