23 роки тому 19 листопада 1997 року в космос полетів перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк. Значення цього польоту для престижу нашої держави в світі важко переоцінити: вперше в історії атрибути української державної символіки – прапор та герб України – були доставлені на космічну орбіту, і вперше звуки національного гімну лунали над планетою Земля.
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім`ї сільських вчителів. Після закінчення середньої школи вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Навчався добре, і по закінченню його залишили працювати в училищі інструктором.
У серпні 1976 року Каденюк увійшов до загону радянських космонавтів у групу з підготовки льотчиків-випробувачів багаторазової транспортної космічної системи «Енергія» – «Буран».
Леонід почав мріяти про космос ще з дитинства, після тріумфального польоту Юрія Гагаріна. І можна лише здогадуватися, скільки зусиль та важкої праці потрібно було докласти йому, військовому льотчику, що опанував 56 типів літаків, аби ця мрія стала реальністю. З-поміж кількох тисяч кандидатів до загону космонавтів обрали лише 9 чоловік. Перемогти численних конкурентів Каденюку дозволили «відмінне здоров`я, професіоналізм та воля у виборі й досягненні мети».
Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи Леонід Каденюк пройшов унікальну інженерну і льотну підготовку, досконало вивчивши космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», «Буран», орбітальні станції «Салют-7» та «Мир», а згодом й американський космічний корабель Space Shuttle. А як космонавт-дослідник пройшов ще й відповідну підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних апаратів у галузі астрономії, біології, медицини, геології та дослідження природних ресурсів Землі.
Ще 1990 року за ініціативою майбутнього Президента України Л.М. Кравчука було порушено питання про запуск космічного корабля з українським екіпажем. Пропозицію було підтримано урядом і екіпаж, до складу якого увійшов й Леонід Каденюк, розпочав інтенсивну підготовку. Однак з розпадом СРСР цьому польоту не судилося збутися…
1995 року Каденюк увійшов до групи космонавтів Національного космічного агентства України, а згодом, після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському космічному кораблі, розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі ім. Л. Джонсонса НАСА. Разом з Каденюком готувався і його дублер Ярослав Пустовий. Підготовка тривала понад рік.
І ось нарешті 19 листопада 1997 року відбувся довгоочікуваний старт космічного корабля «Колумбія», членами екіпажу якого були громадяни США, Японії та України (місія STS-87). Тривав політ 16 діб і успішно завершився 5 грудня.
Під час польоту на борту «Колумбії» український космонавт виконував «космічну» частину спільного українсько-американського біологічного експерименту, підготовленого вченими з шести інститутів НАН України та науковцями з п’яти університетів США, Космічного центру ім. Кеннеді та двох американських корпорацій. Дослідження впливу мікрогравітації, що є постійним фактором космічного польоту, на ріст та розвиток рослин й стало основною метою експерименту. Для дослідження було обрано три види рослин: рапс, соя та мох. Згідно з програмою протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів.
У рамках спільного експерименту було проведено також широку освітню програму «Вчителі та учні досліджують рослини в космосі», в якій узяли участь близько 40 тисяч українських та американських школярів. Найкращі учасники експерименту отримали змогу поставити питання космонавту-досліднику Леоніду Каденюку під час телемосту з шатлом «Колумбія».
На борт корабля кожному члену екіпажу за його бажанням дозволялося взяти певну кількість речей. При чому існував поділ речей на офіційні й особисті. У якості офіційних на борт корабля Леонід Каденюк узяв три прапори України, герб нашої держави, портрети Т.Г. Шевченка, С.П. Корольова (зараз зберігається в експозиції Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова в Житомирі), Ю.В. Кондратюка, академіка М.Г. Холодного, чиє ім`я носить Інститут ботаніки НАН України, та фото космонавта Л.Г. Іванова – товариша Леоніда Каденюка із загону космонавтів у Зоряному містечку, який загинув у випробувальному польоті на літаку МіГ-27, так і не побувавши у космосі.
Під час орбітального польоту екіпаж «Колумбії» двічі прокидався під звуки гімну України, який, на прохання Каденюка, транслювався з Х`юстонського Центру керування польотами і слугував сигналом для пробудження.
Погляд на Землю з висоти космічного польоту здатен змінити світосприйняття будь-якої людини. Так трапилося і з Каденюком. У своїй книзі «Місія – космос», що побачила світ 2009 року, він пише: « Неймовірні космічні враження неминуче вплинули на моє сприйняття життя на Землі й примусили по-особливому, крізь призму побаченого, відчутого і передуманого в космосі, сприйняти проблеми людського суспільства, з почуттям відповідальності й турботи ставитись до навколишнього світу…» Під впливом отриманих вражень військовий льотчик, офіцер Збройних Сил Леонід Каденюк дійшов висновку: «Унікальність і краса нашої планети, її феномен у Всесвіті не сумісні з військовою діяльністю людини… При цьому сприймаєш все це як злочин людини проти самої себе».
На превеликий жаль, 31 січня 2018 року у віці 67 років Леонід Костянтинович пішов із життя. Це сталося під час ранкової пробіжки у парку біля будинку, де він мешкав у Києві.
За заслуги перед державою Леонід Костянтинович Каденюк нагороджений відзнакою Президента «Герой України», орденами «За заслуги» та «За мужність», багатьма медалями та почесним званням «Народний посол України» за внесок у зміцнення міжнародного авторитету України.
Багато років Леонід Каденюк був добрим другом Музею космонавтики ім. С.П. Корольова, часто приїздив до Житомира, брав участь у музейних та міських заходах. Завдяки Леоніду Костянтиновичу фонди музею поповнились цінними експонатами, що допомагають висвітлювати тему внеску України у космічні дослідження.
Кавун Лілія Юріївна Зав.відділом «Космос» Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради
