До 105-річчя з дня народження

 

   Борис Євсеєвич Черток  (1912-2011) — талановитий учений та конструктор, один з найближчих соратників Сергія Павловича  Корольова.  

   Сина дрібного службовця  з Польщі Господь нагородив талантом винахідника. І ще яким! Юнак починав працювати електромонтером на силікатному заводі і, не маючи навіть вищої освіти, зареєстрував свої перші винаходи. У 1936 році його призначили провідним інженером з електрообладнання літаків полярних експедицій, хоча на той час він ще не мав інститутського диплому.

    Долею Бориса Чертока стали ракети. Вся його науково-інженерна діяльність пов’язана з розробкою та створенням систем автоматичного керування космічними апаратами та дослідженням космічного простору. Школа академіка Бориса Чертока до теперішнього часу визначає найважливіші наукові напрямки в космонавтиці.

   Все життя Бориса Євсеєвича Чертока було великим захоплюючим романом: кожний персонаж – історична особистість, кожний сюжет – прорив в незвідане. Йому довелося працювати  та  спілкуватися с видатними ученими та конструкторами, творцями та організаторами потужнішої ракетно-космічної науки та промисловості.  

   З Головним конструктором Сергієм Павловичем Корольовим вони були знайомі ще з повоєнного часу, на космодромі Байконур ділили будиночок на двох. Корольов цінував свого заступника, який вмів вирішувати надзвичайні завдання, при цьому, як і сам Сергій Павлович, залишаючись засекреченим. Довгі роки в офіційних документах Борис Євсеєвич Черток зазначався як професор Євсеєв. Із тіні Борис Черток вийшов наприкінці 90-х рр. минулого століття, коли написав книгу «Ракеты и люди». Цей чотиритомник став справжньою енциклопедією космонавтики.

   Черток очолював розробку систем управління пілотованих кораблів «Восток», «Восход», супутника зв’язку «Молния-1», перших автоматичних станцій до Місяця, Венери, Марсу, супутників «Космос», а також кораблів «Союз», які здійснювали автоматичну стиковку в космосі. При його участі були створені орбітальні станції «Салют» та багаторазова система «Энергия-Буран».

   Практично до останнього подиху кожний день академік Черток приходив у свій робочий кабінет в РКК «Енергія», залишаючись головним науковим консультантом генерального конструктора корпорації.

   І в поважному віці Борис Євсеєвич володів гострим розумом, чудовою пам’яттю, тонким почуттям гумору. Займався альпінізмом, водним туризмом, був затятим автомобілістом.

   Космонавтика була життям Бориса Чертока, її перспективи хвилювали його. Він був переконаний: «У ХХІ столітті унікальність планети Земля в усьому досяжному Всесвіті повинна бути усвідомлена людством з метою її збереження для об`єднання зусиль усіх держав».

   В фондах Музею космонавтики ім. С.П. Корольова у Житомирі зберігаються експонати, пов’язані з ім`ям Бориса Чертока: фотографії, книги, особливе місце серед яких посідає видання «Ракеты и люди». В ній описані перші роки становлення  ракетно-космічної галузі, наведені маловідомі факти: про змагання з англійськими та американськими спеціалістами щодо науково-технічних розробок гітлерівської Німеччини, про труднощі створення перших балістичних ракет. У центрі захоплюючої розповіді про напружений час 1956-1961 рр. від запуску в космос першого штучного супутника Землі, перших міжпланетних апаратів до першого космічного корабля з людиною на борту – С.П. Корольов та його найближче оточення. У книгах спогадів згадується також період роботи над пілотованою місячною програмою, є опис подій, пов’язаних з ракетно-космічними проектами 1960-х – 1970-х років.