Державному космічному агентству України – 25 років

 

       День 29 лютого 1992 року видався особливим. І не лише за календарем, де з'являється раз на чотири роки. У новітній історії України він позначений важливою подією – створенням Національного космічного агентства. У нинішньому лютому немає 29 числа, але є дата, яку відзначає Україна космічна, – 25 років  заснування НКАУ ( нині -  Державне космічне агентство України).            

       …То був нелегкий період для Української держави: нещодавній вихід  із складу СРСР та здобуття  Незалежності принесли і низку властивих перехідному періоду проблем. Однак знайшлися фахівці, які відразу ж одним із пріоритетних напрямків  розвитку країни визначили ракетно-космічну галузь, справедливо вважаючи, що українська промисловість і наука цілком самодостатні, можуть виробляти високотехнологічну «космічну» продукцію та виходити на світові ринки, а Україна – стати однією з десяти найбільш розвинених космічних держав. Адже після розпаду СРСР Україна успадкувала майже третину потужного промислового, науково-технічного та кадрового потенціалу, який досяг світового рівня, – його необхідно було зберегти і в подальшому формувати національну доктрину  розвитку галузі. Саме на цьому тлі та за прикладами провідних космічних держав виникла ідея заснування  структури управління вітчизняною космонавтикою – Національного космічного агентства України. Ініціаторами його створення виступили начальник управління оборонних програм Кабінету міністрів України В.П.Горбулін, президент Федерації космонавтики України А.П.Завалишин, директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ Я.С.Яцків. Згодом до них приєдналися  однодумці – Генеральний директор ВО «Південмаш» Л.Д.Кучма та Генеральний конструктор ДКБ «Південне» С.М.Конюхов. Ідею  гаряче підтримав Президент Національної академії наук України Б.Є.Патон та особисто очолив «космічний штаб» країни – Раду з космічних досліджень.

        Генеральним директором Національного космічного агентства  призначили досвідченого професіонала, прекрасного організатора і  стратега В.П.Горбуліна, адже агентство створювалося «з нуля», і від очільника, по суті,  залежало космічне майбутнє країни. А на порядку денному стояли непрості питання: визначення структури агентства і джерел фінансування, формування штатного розкладу, підбір кадрів, пошук приміщення і найголовніше – підготовка космічної програми. «Розробку першої Національної космічної програми України було розпочато паралельно з підготовкою і узгодженням положення про агентство і комплектацію його фахівцями», - ділиться спогадами  Володимир Павлович у своїй книзі «Через роки, через відстані…Держава і особистість».

             Одним із перших пліч-о-пліч з В.Г.Горбуліним в агентстві почав працювати  А.П.Завалишин – спочатку рядовим працівником, а згодом очолив  управління формування космічних програм та секцію Науково-технічної ради. Більше тридцяти років присвятив він службі на космодромі Байконур, пройшовши шлях від інженера-лейтенанта до генерал-майора, заступника начальника космодрому. Повернувшись до рідного Києва, занурився у вихор «космічних» проблем країни, вважаючи, що космонавтика – галузь, якою може пишатися українське суспільство.

       Вагомою є постать академіка Я. С. Яцківа у розвитку космонавтики України: він стояв біля витоків створення космічного агентства, брав участь у підготовці першої Національної космічної програми, а нині як член Президії НАНУ координує діяльність наукових установ, їх участь у виконанні міжнародних програм і проектів у галузі космічних досліджень, відповідає за зв'язки  НАНУ з агентством.

        Варто зазначити, що власне факт створення  НКАУ, як і його діяльність у перший рік, не знайшли широкого висвітлення у ЗМІ. Пояснюється це тим, що низка українських підприємств та установ, які виконували замовлення ракетно-космічної галузі СРСР, була повністю або частково засекреченою. Інформація про них «ховалася» в узагальненому, дозовано доступному контексті досягнень радянської космонавтики. З метою розкриття утаємничених сторінок історії вітчизняної космонавтики та формування позитивного іміджу нової державної структури  напередодні річниці створення агентства  відбулася перша офіційна прес-конференція Генерального директора НКАУ. Його розповідь про Україну космічну стала справжнім відкриттям, а масштаби вражали: вітчизняні промислові підприємства, конструкторські бюро та науково-дослідні інститути мали величезний досвід у розробці і виробництві сучасних ракет-носіїв, космічних апаратів, двигунів, систем керування та телеметрії. Під час конференції В.Горбулін звітував про важливе досягнення – завершення підготовки першої Національної космічної програми, для формування якої з представників НАНУ, МОУ, НКАУ та провідних підприємств  створили тимчасовий творчий колектив із понад тридцяти експертів. У їх числі був і заступник Генерального конструктора ДКБ «Південне» О. О. Негода. Саме йому, призначеному на початку 1995 р. новим Генеральним директором НКАУ (В.Горбулін перейшов на роботу до Адміністрації Президента України), випало на долю завершити втілення першої Національної космічної програми, а згодом очолити підготовку та реалізацію  двох наступних. У цей же період відбулося формування національної космічної галузі шляхом передачі профільних підприємств і організацій до сфери управління агентства, яке одержало статус спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

       Створення агентства, його продуктивна діяльність на початковому етапі заклали підвалини державної політики у справі збереження  вітчизняного космічного потенціалу, стали стартовим майданчиком для подальшої розбудови ракетно-космічної галузі, забезпечили входження України у співдружність космічних держав та вихід на міжнародні ринки космічних послуг. Уже у 1995 році на навколоземну орбіту був виведений перший український супутник «Січ-1», у 1997 році  здійснив політ перший космонавт незалежної України Л.К.Каденюк, а з 1999 року Україна стала учасницею міжнародних космічних проектів «Морський старт» та «Дніпро». За 25 років  із закордонних космодромів здійснено 140 пусків ракет-носіїв  української розробки і виробництва та виведено в космос 370 космічних апаратів на замовлення 25 країн світу, Україна долучилася до нових міжнародних проектів – «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега», «Антарес» і має близько 60 міжнародних угод про співпрацю у космічній галузі.

       Сьогодні до сфери управління ДКАУ входить більше двадцяти  підприємств, науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро, Національний центр управління та випробування космічних засобів, Національний центр аерокосмічної освіти молоді. Флагманом галузі у створенні ракетно-космічних комплексів і систем є ДКБ «Південне» ім.М.К.Янгеля», а головним підприємством з випуску ракет-носіїв і космічних апаратів – ВО «Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова». Приладобудівні підприємства  «Хартрон», «Комунар», «Київприлад», «Арсенал», «Київський радіозавод» та інші серійно виробляють системи керування для ракет-носіїв «Дніпро», «Циклон» та багатьох космічних апаратів, апаратуру системи стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції.

        Музей космонавтики ім.С.П.Корольова пишається багаторічною  співпрацею з ДКАУ та видатними особистостями, які творили Україну космічну, –  академіками Б.Є.Патоном, В.П.Горбуліним, Я.С.Яцківом, Президентом України Л.Д.Кучмою, генерал-майором  А.П.Завалишиним, космонавтами Л.К.Каденюком та В.М.Жолобовим, головою ДКАУ у 2005-2014 рр. Героєм України Ю.С.Алексєєвим, нинішнім очільником агентства Ю.М.Радченком. Вони завжди підтримували  музей участю у тематичних заходах, надавали  допомогу у науково-дослідній роботі, сприяли поповненню музейної колекції з історії вітчизняної космонавтики. Численні фотографії про їх перебування у музеї, книги з дарчими написами і автографами, а також буклети, довідкові видання, пам'ятні значки і медалі, випущені космічним агентством, мають велику історичну цінність. До слова, Музей космонавтики ім.С.П.Корольова є найбільшим в Україні зберігачем національної «космічної» пам'яті – його колекція налічує близько 13 тисяч одиниць зберігання, більше половини яких належать до державної частини Музейного фонду України, а одним із основних напрямків діяльності музею є популяризація досягнень вітчизняної космонавтики.

                                          

                                                                                             Г.Бодашевська,

                                                                  заступник директора з наукової роботи

                                                                  Музею космонавтики ім.С.П.Корольова

                                                                  Житомирської обласної ради