До 105-річчя з дня народження А.В. Палло

 

    3 лютого 2017 року виповнилося 105 років з дня народження Арвіда Володимировича Палло,  лауреата Ленінської премії, провідного конструктора ракетно-космічних систем  НВО «Енергія», фахівця в галузі розробки двигунів літальних апаратів, соратника С.П. Корольова, людини, яка відіграла значну роль у створенні експозиції «Космос» Музею космонавтики ім. С.П. Корольова в Житомирі.

    Арвід Володимирович Палло народився 3 лютого 1912 року в Москві. У 1931 році закінчив Державні курси кресляра-конструктора, працював техніком-конструктором на заводі №8 у Підлипках (нині м. Корольов).

    Після служби в армії А.В. Палло почав працювати у Реактивному науково-дослідному інституті (РНДІ) під керівництвом С.П. Корольова. Майбутній Головний конструктор сказав йому тоді: «Якщо – зі мною, то тільки на все життя!». Палло погодився і свого слова дотримав – усе його життя було пов’язане зі створенням ракетно-космічної техніки.

    Працюючи в РНДІ, А.В. Палло брав участь у створенні та випробуванні крилатої ракети військового призначення КР-212 та ракетоплану РП-318-1 конструкції С.П. Корольова. Роботу над ракетопланом не припинив навіть після арешту Корольова у 1938 році. У звіті про випробування Палло не  злякався назвати автором планера репресованого Корольова, за що Сергій Павлович був йому глибоко вдячний все життя. Вдале випробування ракетоплану відкрило шлях для створення літака з рідинним ракетним двигуном (РРД), здатного підняти людину в стратосферу. Незабаром А.В. Палло стає провідним конструктором рушійної установки  з льотних випробувань першого літака з таким двигуном – знаменитого винищувача-перехоплювача  БІ-1. Робота зі створення літака БІ-1 стала початком практичного розвитку реактивної авіації не лише в СРСР, а й в усьому світі.

    У фондах Музею космонавтики ім. С.П. Корольова зберігаються безцінні рукописи – спогади А.В. Палло про С.П. Корольова та їх спільну роботу над ракетопланом, фотографії тих часів, які Арвід Володимирович передав музею в 1988 році під час одного з візитів до Житомира.  Цінність спогадів полягає у тому, що написані вони А.В. Палло власноруч, а фотографії є оригінальними і підписані особисто Арвідом Володимировичем.

    Для нас, музейних науковців, які досліджують життєвий та творчий шлях Головного конструктора, вони цінні ще й тим, що в спогадах детально розповідається не тільки про роботу над ракетопланом, його випробування та технічні характеристики, але й про особисті якості С.П. Корольова як людини і керівника, про ті часи, коли тільки починався його зоряний шлях. Сьогодні про Головного конструктора відомо немало, але спогади людей, які особисто його знали, є надзвичайно важливими для більш глибокого розуміння особистості С.П. Корольова та збереження пам’яті про нього.

    Після закінчення другої світової війни А.В. Палло у складі групи радянських спеціалістів відрядили до Німеччини, де були проведені запуски зібраних німецьких ракет «Фау-2». Знання та досвід, накопичені А.В. Палло  в Німеччині, стали у нагоді під час  роботи у лабораторії двигунів АН СРСР.

    У травні 1958 року А.В. Палло за запитом С.П. Корольова  був переведений з АН СРСР до ОКБ-1 (нині – РКК «Енергія» ім. С.П. Корольова). Відтоді і до виходу на пенсію він  працював у підмосковному Калінінграді (нині - м.  Корольов), брав участь у роботі пошуково-евакуаційного загону,  зустрічав після космічних польотів Юрія Гагаріна та Германа Тітова.

    Діяльність А.В. Палло у пошукових експедиціях відтворена в художньому фільмі «Корабель прибульців», де начальник рятувальної експедиції носить своє справжнє прізвище – Арвід Палло. Зіграв його відомий естонський актор та режисер Райво Трасс.

    Арвід Володимирович працював над створенням довготривалих орбітальних станцій «Салют-4» та «Салют-6»,  автоматичних міжпланетних станцій «Луна-1», «Луна-2», «Марс-1» та «Венера-1», був провідним конструктором АМС «Луна-9», яка вперше здійснила м’яку посадку на поверхню Місяця.

    У 1977 році А.В. Палло вийшов на пенсію, але не втрачав зв’язку  з рідним підприємством. Він був постійним учасником наукових читань та конференцій, де виступав з цікавими доповідями та спогадами. 

    Арвід  Володимирович багато разів приїздив на батьківщину С.П. Корольова у Житомир і залишив по собі добру пам'ять. За спогадами музейних працівників, А.В. Палло був спокійною, врівноваженою та небагатослівною людиною, вражав високим інтелектом та вишуканою інтелігентністю.

    Будучи до кінця життя відданим Головному конструктору та пам’яті про нього, А.В. Палло надавав великого значення  розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова, де за його безпосередньої участі  створювалася в кінці 80-х років експозиція «Космос». Саме завдяки А.В. Палло у музеї одержали «постійну прописку» надзвичайно цінні і цікаві експонати.

    На той час генеральним директором НВО «Енергія» ім. С.П. Корольова був В.Д. Вачнадзе.  За його розпорядженням  макет спускного апарату  КК «Восток» мав бути переданий Музею космонавтики ім. С.П. Корольова в Житомирі. Макет разом з парашутом радянсько-сірійського екіпажу був  підготовлений до відправки у березні 1988 року. Доправити експонати до Житомира мали літаками ІЛ-76 та АН-12, які належали НВО «Енергія». Супроводжував цінний вантаж провідний конструктор підприємства А.В. Палло. Він разом зі своїми помічниками мав залишитися в Житомирі для монтажу і встановлення експонатів у музеї. 

    Як з’ясувалося пізніше,  А.В. Палло, розуміючи значення космічних експонатів саме для музею, створеного на батьківщині Головного конструктора,  і взяв на себе відповідальність і привіз у Житомир не тільки «Восток»,  а й технологічну копію КК «Союз», макет орбітального відсіку та деякі інші експонати.

    Особливо запам’ятався ветеранам музею такий випадок. Технологічна копія КК «Союз» мала стати центром експозиції. Але одразу розмістити вдало експонат не вдалося. Згодом виникла ідея розвернути «Союз» у центрі експозиції. Але як це зробити?  Адже кількатонний експонат  встановлено на складних опорах високо над підлогою. Взятися за цю непросту справу погодився Арвід Володимирович. Він приїхав до музею зі своїм помічником та привіз у невеликій валізі необхідне приладдя. Менш ніж годину почаклувавши біля «Союзу»,  він встановив його у потрібне положення. Все відбулося так швидко, що мало хто помітив як це сталося.

    Колекція Музею космонавтики ім. С.П. Корольова в Житомирі налічує низку унікальних експонатів – зразків космічної техніки, більшість з яких не мають аналогів в Україні. Основу цієї колекції було зібрано понад 25 років тому, в процесі створення експозиції «Космос». Безперечно, вагомий внесок у цю справу зробив Арвід Володимирович Палло – видатний  конструктор, відданий космонавтиці фахівець і просто чудова людина.

    Помер А.В. Палло 17 січня  2001 року, похований на Введенському кладовищі Москви.

 

 Науковий співробітник Колесник Н.Е.