До 50-річчя запуску автоматичної міжпланетної станції «Луна-9»

 

«3 лютого 1966 року о 21 годині 45 хвилин 30 секунд за московським часом автоматична станція «Луна-9», що була запущена 31 січня, здійснила м’яку посадку на поверхню Місяця в районі Океану Бурь... За командою з Землі 4 лютого о 4 годині 50 хвилин станція «Луна-9» розпочала огляд місячного ландшафту та передачу його зображення на Землю», - це повідомлення ТАРС сколихнуло світову спільноту. Газети всього світу на першій полосі розмістили цю новину та панорамні зображення місячної поверхні.

Цьому досягненню передувало багато років важкої праці. Розробки  перших автоматичних станцій для дослідження планет Сонячної системи велися в ОКБ-1 (згодом – НВО «Енергія» ім. С.П. Корольова, нині – РКК «Енергія» ім. С.П. Корольова), яке створив та очолював С. П. Корольов. 2 січня 1959 року була запущена автоматична міжпланетна станція (АМС) «Луна-1», макет якої в масштабі 1:2 знаходиться в експозиційній залі Музею космонавтики ім. С. П. Корольова. Через помилку при запуску ця станція пройшла повз Місяць й стала першим в світі штучним супутником Сонця.

12 вересня 1959 року відправилась у політ АМС «Луна-2». 14 вересня станція досягла поверхні Місяця в районі Моря Дощів, доставивши туди вимпел сферичної форми, аналог якого також можна побачити в експозиції Музею. Його було передано до Музею представником НВО «Енергія».

7 жовтня 1959 року АМС «Луна-3» вперше в світі здійснила обліт Місяця й сфотографувала його зворотній бік, який із Землі побачити неможливо. На основі отриманих даних згодом було створено перші карти зворотнього боку Місяця та його глобус. Науковці Академії наук СРСР презентували глобус Сергію Корольову, а по смерті конструктора його дружина Ніна Іванівна передала глобус до Музею, де він й зберігається поруч із зменшеним макетом станції «Луна-3».

Незабаром перед вченими постало нове завдання: створити станцію, що зможе здійснити м’яку посадку на Місяць. Після ряду невдач у 1965 році С. П. Корольов вирішив передати розробки із даної теми до КБ ім. С. О. Лавочкіна, яке очолював видатний конструктор космічної техніки Георгій Миколайович Бабакін.

На Машинобудівному заводі імені С. О. Лавочкіна, враховуючи результати попередніх польотів, до конструкції апарату були внесені деякі зміни. У ході випробувань відбулося ще декілька невдалих запусків. І ось, нарешті, 31 січня 1966 року відправилась у політ станція «Луна-9», яка 3 лютого вдало здійснила м’яку посадку в районі Океану Бурь.

 Автоматична станція «Луна-9» вагою 1538 кілограми складалася з двох частин: перелітного блоку й автоматичної місячної станції.

До складу апарату, що спускається, входив герметичний приладний відсік, в якому були розміщені телевізійна апаратура, апаратура радіозв'язку, наукова апаратура, системи енергоживлення та терморегулювання. Приладний відсік був оснащений надувними амортизаторами, чотирма антенами, що відкидаються, та іншим устаткуванням.

Двигун вимкнувся у безпосередній близькості від поверхні. У цей момент станція відокремилася від гальмівної установки. Ввімкнулося наддування амортизуючого пристрою, який, як кокон, вкривав усю станцію, оберігаючи її від удару об поверхню. Потім відокремився й амортизатор, і на поверхні Місяця розкрилася "квітка" - місячна лабораторія, за формою дійсно схожа на квітку з пелюстками, що розпустилися. Ці "пелюстки" несли подвійне навантаження: надавали станції стійкості й, у той же час, діяли як антени. Коли "пелюстки" розкрилися, схована під ними телевізійна апаратура "побачила" та передала на Землю перші в історії кадри місячної панорами.

У період до 5 лютого було проведено 7 сеансів зв'язку зі станцією. На Землю були передані перші у світі панорами місячної поверхні, отримані при різних висотах Сонця над горизонтом.

Вдалий досвід, отриманий при створенні станції «Луна-9», мав надзвичайно вагоме значення для подальших міжпланетних досліджень. Згодом під керівництвом Георгія Миколайовича Бабакіна були здійснені м’які посадки АМС на Венеру та Марс, запуск «Луноходу-1», доставка на Землю зразків місячного ґрунту та ін.

В експозиції Музею космонавтики ім. С. П. Корольова знаходиться зменшений у 2 рази макет АМС «Луна-9» та особисті речі конструктора Г. М. Бабакіна, які 1987 року передав до Музею його син.

На честь Г. М. Бабакіна названі кратери на Марсі та зворотньому боці Місяця.  1986 року при НВО ім. С. О. Лавочкіна було засновано науково-випробувальний центр ім. Г. М. Бабакіна.

Науковий співробітник Кулик Л. Л.